Правила складання іспиту ГИБДД і видачі прав . Центральна Орловська

25.08.2015

Опитування
Правила здачі іспиту ГИБДД і видачі «прав»
Правила складання кваліфікаційних іспитів і видачі водійських посвідчень (затв. постановою Уряду РФ від 15 грудня 1999 року N 1396) (зі змінами від 8 вересня 2000 р. 21 листопада 2001 р.)

I. Загальні положення

V. Зміст іспитів

VI. Видача водійських посвідчень

VII. Заміна водійських посвідчень

VIII. Видача і заміна водійських посвідчень іноземним громадянам і особам без громадянства

I. Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють порядок здачі громадянами кваліфікаційних іспитів на отримання права на керування транспортними засобами (далі іменуються — іспити) і видачі водійських посвідчень підрозділами Державної інспекції безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації (далі іменується — Державна інспекція).

2. На території Російської Федерації видаються національні і міжнародні водійські посвідчення.

Міжнародні водійські посвідчення видаються на підставі національних водійських посвідчень і дійсні тільки при керуванні транспортними засобами, які беруть участь у міжнародному дорожньому русі.

Про порядок видачі міжнародних водійських посвідчень див. Інструкцію, затв. наказом МВС РФ від 20 липня 2000 р. N 782.

3. Зразки посвідчень водіїв розробляються і затверджуються Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації.

Зразки водійських посвідчень затверджені наказом МВС РФ від 19 лютого 1999 року N 120

4. Водійські посвідчення з дозвільними відмітками у графах «А», «», «C», «D» і «Е» підтверджують наявність права на керування транспортними засобами відповідних категорій:

  • 1) категорія «А» — мотоциклами, моторолерами та іншими мототранспортними засобами;
  • 2) категорія «» — автомобілями, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів і число сидячих місць, крім сидіння водія, не перевищує 8;
  • 3) категорія «З» — автомобілями, за винятком тих, що належать до категорії «D», дозволена максимальна маса яких перевищує 3500 кілограмів;
  • 4) категорія «D» — автомобілями, призначеними для перевезення пасажирів і мають більше 8 сидячих місць, крім сидіння водія;
  • 5) категорія «Е» — складами транспортних засобів з тягачем, що належать до категорій «B», «З» або «D», якими водій має право керувати, але які не входять в одну із цих категорій або в ці категорії.

5. Водійське посвідчення з роздільною відміткою «трамвай» підтверджує право на управління лише трамваями, з відміткою «тролейбус» — тільки тролейбусами.

6. Для управління зчленованим автобусом потрібні дозволяють відмітки в графах «D» і «Е» водійського посвідчення.

7. Водії, які мають право на керування транспортними засобами категорії «B», «З» або «D», можуть керувати ними також при наявності причепа, дозволена максимальна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

8. Якщо дозволена максимальна маса причепа не перевищує маси спорядженого автомобіля, що належить до категорії «», а дозволена максимальна маса такого складу транспортних засобів не перевищує 3500 кілограмів, при управлінні їм достатньо водійського посвідчення з роздільною відміткою у графі «».

9. Водіям транспортних засобів категорій «А» або «» надається право на керування мотоколясками.

10. До іспитів допускаються особи:

  • 1), що пройшли медичний огляд і мають медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування транспортними засобами відповідних категорій (далі іменується — медична довідка);
  • 2) пройшли підготовку або перепідготовку на отримання права на керування транспортними засобами відповідних категорій і отримали документ про проходження підготовки (перепідготовки) в освітніх установах незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкованості, що мають ліцензію на здійснення освітньої діяльності (далі іменується — освітній заклад). Підготовка водіїв на отримання права на керування транспортними засобами категорій «А» і «» може також здійснюватися в індивідуальному порядку шляхом проходження підготовки в обсязі відповідних програм у фахівців, які пройшли атестацію і мають відповідну ліцензію, або самостійно.

Підготовка водіїв транспортних засобів здійснюється на основі державних освітніх стандартів та примірних навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти Російської Федерації за узгодженням з Міністерством транспорту Російської Федерації та Головним управлінням Державної інспекції;

  • 3) які досягли віку:
    • шістнадцять років — для категорії «А»;
    • вісімнадцять років — для категорій «» і «З»;
    • двадцять років — для категорії «D», а також для управління трамваями і тролейбусами;
  • 4) мають стаж керування транспортним засобом категорії «B», «З» або «D» не менше 12 місяців — для категорії «Е».
  • 11. До іспитів на отримання права на керування транспортними засобами категорій «» і «З» допускаються також особи, які досягли сімнадцятирічного віку і пройшли відповідну підготовку в загальноосвітніх закладах, освітніх установах початкової професійної освіти, якщо така передбачена підготовка освітніми програмами, спеціалізованих юнацьких автомобільних школах, а також в інших організаціях, що здійснюють підготовку водіїв транспортних засобів за напрямами військових комісаріатів.

    12. Прийом іспитів у громадян, видача та заміна їм водійських посвідчень здійснюється Державною інспекцією на території того суб’єкта Російської Федерації, де громадянин зареєстрований за місцем проживання або за місцем перебування.

    13. Прийом іспитів, видача та заміна водійських посвідчень громадянам Російської Федерації, які не зареєстровані за місцем проживання або за місцем перебування, здійснюється Державною інспекцією за місцем їх фактичного проживання.

    См. Інструкцію про порядок організації роботи з прийому кваліфікаційних іспитів і видачі водійських посвідчень в підрозділах Державної інспекції безпеки дорожнього руху МВС РФ, затвердженої наказом МВС РФ від 20 липня 2000 р. N 782/

    II. Вимоги до екзаменатора

    14. Прийом іспитів здійснюється співробітником Державної інспекції не молодше 23 років (далі іменується — екзаменатор). На екзамені можуть бути присутніми представники освітніх установ, які займаються підготовкою водіїв, автотранспортних підприємств, військових комісаріатів, військових частин, інших організацій.

    15. Екзаменатор повинен мати:

    вища або середня спеціальна освіта;

    водійське посвідчення на право керування транспортними засобами тих категорій, за якими буде проводитися практичний іспит, за винятком категорії «D», для якої достатньо наявність водійського посвідчення з роздільною відміткою у графі «З»;

    стаж керування транспортним засобом не менше 3 років.

    III. Допуск до складання іспитів

    16. Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідних категорій (далі іменується — кандидат у водії), представляє в Державну інспекцію:

    • 1) заяву;
    • 2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
    • 3) документ, що підтверджує реєстрацію кандидата у водії за місцем проживання або за місцем перебування (за наявності реєстрації);
    • 4) медичну довідку;
    • 5) документ про проходження навчання (за винятком осіб, які отримали підготовку в індивідуальному порядку);
    • 6) водійське посвідчення (якщо раніше видавалося);
    • 7) фотографію (за винятком випадків автоматизованого виготовлення водійських посвідчень у Державній інспекції);
    • 8) квитанцію (платіжне доручення) про оплату складання іспитів.

    17. У разі відмови кандидата у водії від здачі іспитів гроші, внесені за здачу іспитів, підлягають поверненню в установленому порядку.

    18. Після розгляду поданих документів кандидата у водії призначається місце, дата і час здачі іспитів.

    IV. Порядок складання іспитів

    19. У кандидатів у водії, що бажають отримати право на керування транспортними засобами категорій «А», «B», «З» або «D», перевіряються теоретичні знання і навички керування транспортними засобами відповідних категорій, категорії «Е» — тільки навички управління, а трамваями і тролейбусами — тільки теоретичні знання.

    Постановою Уряду РФ від 8 вересня 2000 року N 670 пункті 20 цих Правил викладено в новій редакції См. текст пункту в попередній редакції.

    20. Екзамени складаються у відповідності з методикою, що затверджується Головним управлінням Державної інспекції.

    Постановою Уряду РФ від 8 вересня 2000 року N 670 пункт 21 цих Правил викладено в новій редакції См. текст пункту в попередній редакції.

    21. Іспити здаються в наступній послідовності: спочатку-теоретичний, потім — практичний.

    Кандидат у водії, не склав теоретичний іспит, до практичного іспиту не допускається. Повторний іспит, як теоретичний, так і практичний, призначається не раніше ніж через 7 днів з дня проведення попереднього.

    22. Позитивна оцінка, отримана на теоретичному іспиті, вважається дійсною протягом 3 місяців.

    23. Теоретичний іспит може прийматися:

    шляхом письмового опитування за екзаменаційними білетами, які затверджуються Головним управлінням Державної інспекції;

    за допомогою екзаменаційних апаратів або персональних електронно-обчислювальних машин за програмами, які відповідають вимогам, що затверджується Головним управлінням Державної інспекції.

    24. Практичний іспит приймається в два етапи:

    перший — на закритій для руху інших транспортних засобів майданчику або автодромі;

    другий — на випробувальному маршруті в умовах реального дорожнього руху.

    Практичний іспит на отримання права на керування транспортним засобом категорії «А» проводиться тільки на закритому майданчику або автодромі.

    25. Практичний іспит проводиться на транспортному засобі тієї категорії, право на керування якою здається іспит:

    1) «А» — на мотоциклах;

    2) «» — на автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів і число сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує 8, здатних по своїм технічним характеристикам розвивати швидкість принаймні 100 кілометрів на годину;

    3) «З» — на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 7000 кілограмів;

    4) «D» — на автобусах, місткість яких не менше 28 сидячих місць і довжина не менше 7 метрів;

    5) «Е» — на складах транспортних засобів, тягачем у яких є транспортний засіб наступної категорії:

    «» — з причепом, дозволена максимальна маса якого принаймні 1000 кілограмів, а дозволена максимальна маса состава транспортних засобів перевищує 3500 кілограмів;

    «З» — з напівпричепом або причепом, які мають не менше двох осей з відстанню між ними більше одного метра;

    «D» — на сочлененном автобусі.

    26. При прийомі іспитів у окремих категорій громадян, в сільській місцевості, віддалених районах за рішенням головного державного інспектора безпеки дорожнього руху суб’єкта Російської Федерації може бути встановлено порядок використання інших транспортних засобів (мотоциклів з боковим причепом, автобусів місткістю не менше 20 сидячих місць і довжиною не менше 6,5 метра, вантажних автомобілів, що належать до категорії «З», з дозволеною максимальною масою менше 7000 кілограмів).

    27. Практичний іспит приймається, як правило, на транспортному засобі, що надається освітнім закладом, який здійснює підготовку кандидата у водії.

    28. Автомобілі, що використовуються при проведенні практичного іспиту, повинні бути позначені розпізнавальними знаками «Учбовий транспортний засіб» і обладнані додатковими педалями зчеплення (крім транспортних засобів з автоматичною трансмісією) і гальмування, дзеркалом заднього виду для екзаменатора.

    29. Про відмову в допуску до іспитів Державна інспекція зобов’язана повідомити кандидата у водії в письмовій формі із зазначенням причин відмови.

    Причини відмови, а також результати випробувань можуть бути оскаржені кандидатом у водії в адміністративному або судовому порядку.

    V. Зміст іспитів

    30. При проведенні теоретичного іспиту перевіряються знання кандидатом у водії:

    1) Правил дорожнього руху Російської Федерації;

    2) Основних положень по допуску транспортних засобів до експлуатації і обов’язків посадових осіб по забезпеченню безпеки дорожнього руху;

    3) законодавства Російської Федерації в частині, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також кримінальної, адміністративної та іншої відповідальності водіїв транспортних засобів;

    4) технічних аспектів безпечного керування транспортним засобом;

    5) факторів, які сприяють виникненню дорожньо-транспортних пригод;

    6) елементів конструкції транспортного засобу, стан яких впливає на безпеку дорожнього руху;

    7) методів надання долікарської медичної допомоги особам, постраждалим при дорожньо-транспортній пригоді.

    31. При проведенні практичного іспиту перевіряється дотримання кандидатом у водії вимог Правил дорожнього руху Російської Федерації при управлінні транспортним засобом в умовах реального дорожнього руху, вміння оцінити дорожню ситуацію, своєчасно та правильно реагувати на неї, а також виконувати такі маневри і дії:

    1) рушання з місця на підйомі;

    2) розворот при обмеженій ширині проїжджої частини при одноразовому включенні передачі заднього ходу;

    3) рух і маневрування заднім ходом;

    4) гальмування і зупинка при русі на різних швидкостях, включаючи екстрену зупинку;

    5) управління на малій швидкості (для транспортних засобів категорії «А»).

    VI. Видача водійських посвідчень

    32. Кандидату у водії, яка склала іспити, при поданні документа про оплату виготовлення та (або) видачі водійського посвідчення оформляється і видається під розписку відповідне посвідчення.

    Кандидату у водії, яка склала іспити в порядку, встановленому пунктом 11 цих Правил, водійське посвідчення заповнюється (виготовляється) і видається за досягнення ним вісімнадцятирічного віку.

    33. При видачі водійського посвідчення на право керування транспортними засобами іншої категорії раніше видане посвідчення вилучається, а обмежувальні позначки і записи з нього переносяться в нову.

    34. У графі водійського посвідчення «Особливі позначки» проставляються обмежувальні позначки на право керування трамваєм, тролейбусом, а також інші необхідні дані (стаж водія, група крові та інші).

    Постановою Уряду РФ від 21 листопада 2001 року N 808 до пункту 35 цих Правил внесено зміни См. текст пункту в попередній редакції.

    35. Водійські посвідчення видаються на термін 10 років, за винятком випадків, передбачених пунктом 45 цих Правил, після закінчення якого вони вважаються недійсними. Заміна водійських посвідчень здійснюється в порядку, встановленому пунктами 38-40 цих Правил.

    36. Водійські посвідчення, видані до введення в дію цих Правил, дійсні до закінчення зазначеного в них строку. Якщо термін дії водійського посвідчення не зазначений, воно дійсно протягом 10 років з дня його видачі.

    Водійські посвідчення, видані до 1 липня 1990 р. дійсні до 1 липня 2000 р.

    37. Міжнародне посвідчення водія видається без складання іспитів на термін 3 роки, але не більше строку дії національного водійського посвідчення.

    VII. Заміна водійських посвідчень

    38. Для заміни водійського посвідчення, видачі водійського посвідчення замість втраченого (викраденого) до Державної інспекції подаються документи, зазначені у пункті 16 цих Правил (крім документа про оплату складання іспитів), а також документ про оплату виготовлення та (або) видачі нового посвідчення водія.

    39. Заміна водійських посвідчень, в тому числі водійських посвідчень з відмітним знаком «SU» (СРСР), виданих у колишніх республіках Союзу РСР до 1 січня 1992 р. і національних водійських посвідчень держав — учасниць СНД, виданих замість зазначених, якщо це підтверджується відповідними документами, а також видача водійських посвідчень замість втрачених (викрадених) і тимчасових дозволів у випадку, передбаченому пунктом 41 цих Правил, проводиться без складання іспитів.

    Постановою Уряду РФ від 21 листопада 2001 року N 808 в пункт 40 цих Правил внесено зміни См. текст пункту в попередній редакції.

    40. Заміна отриманих громадянами Російської Федерації в інших державах міжнародних або національних водійських посвідчень цих держав провадиться після складання теоретичного іспиту при поданні документів, зазначених у пункті 16 цих Правил (крім документа про проходження навчання), засвідченої в установленому порядку копії водійського посвідчення, а також документ про оплату виготовлення та (або) видачі водійського посвідчення.

    41. У разі проведення відповідних перевірок (при поданні документів, які викликають сумнів у їх справжності, при наявності підстав вважати, що водій позбавлений права керування транспортними засобами, та інших) заявнику може видаватися на термін до 2 місяців тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами відповідних категорій.

    См. зразок тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, затверджений наказом МВС РФ від 1 серпня 2002 р. N 720.

    42. Повернення посвідчень водія особам, термін позбавлення яких права керування транспортними засобами минув, проводиться в установленому порядку після подання ними медичної довідки.

    Постановою Уряду РФ від 21 листопада 2001 року N 808 в пункт 43 цих Правил внесені зміни. См. текст пункту в попередній редакції.

    43. Водійське посвідчення, замість якого видано нове, вважається недійсним і підлягає здачі в Державну інспекцію, яка, за бажанням власника, повертає йому після анулювання зазначене посвідчення.

    Міжнародні та національні водійські посвідчення інших держав (далі іменуються — іноземні національні водійські посвідчення)», на підставі яких видані нові посвідчення, повертаються їх власникам.

    Постановою Уряду РФ від 21 листопада 2001 року N 808 розділ VIII цих Правил викладено в новій редакції См. текст розділу в попередній редакції

    VIII. Видача і заміна водійських посвідчень особам, які тимчасово перебувають на території Російської Федерації

    44. У Російській Федерації особи, які тимчасово перебувають на її території, мають право керувати транспортними засобами за наявності міжнародного або іноземного національного водійського посвідчення, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

    Іноземні національні водійські посвідчення, не відповідають вимогам зазначеної Конвенції, повинні мати завірений у встановленому порядку переклад на російську мову.

    Іноземними національними посвідченнями водія вважаються також посвідчення водія з розпізнавальним знаком «SU» (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.

    Зазначені особи при керуванні транспортними засобами можуть мати російські водійські посвідчення, отримані у порядку, встановленому цими Правилами.

    45. Особам, які тимчасово перебувають на території Російської Федерації і не мають іноземних національних посвідчень водія, видача російських водійських посвідчень провадиться на загальних підставах на термін дії реєстрації документів на право тимчасового перебування в Російській Федерації.

    46. Особам, які тимчасово перебувають на території Російської Федерації, заміна їх іноземних національних посвідчень водія на російські водійські посвідчення, а також видача їм російських водійських посвідчень замість втрачених (викрадених) іноземних національних посвідчень водія не проводиться, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації.

    47. Співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав у Російській Федерації та членам їх сімей, співробітникам міжнародних організацій та їх представництв, акредитованих при Міністерстві іноземних справ Російської Федерації, та членам їх сімей, які мають дипломатичні, консульські, службові картки або посвідчення, видані Міністерством закордонних справ Російської Федерації, за їх бажанням видаються російські водійські посвідчення при наявності у цих осіб дійсних іноземних національних посвідчень водія. Видача російських водійських посвідчень зазначеним особам здійснюється без проходження ними медичного огляду і складання екзаменів.

    При відсутності в цих осіб іноземних національних посвідчень водія російські водійські посвідчення видаються їм на загальних підставах.

    48. Іноземне національне водійське посвідчення особи, переїхав на постійне проживання до Російської Федерації, на території Російської Федерації вважається недійсним після закінчення 60 днів з дати отримання в органах внутрішніх справ Російської Федерації дозволу на постійне проживання в Російській Федерації або з дати в’їзду на територію Російської Федерації, якщо дозвіл на постійне проживання було отримано в дипломатичному представництві або консульській установі Російської Федерації в іноземній державі. Заміна такого посвідчення здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 40 цих Правил.

    Короткий опис статті: гибдд іспит

    Джерело: Правила здачі іспиту ГИБДД і видачі «прав» | Центральна Орловська автошкола

    Також ви можете прочитати