Довідник з правопису та стилістики . Орфографія . VIII. Правопис імен прикметників

17.02.2017

&секти 40. Суфікси імен прикметників

  1. Суфікс -ів- має на собі наголос, наприклад: красúвий, правдúвий (винятки: мúлостивый юрóдивый ); в безударному положенні пишеться -ев-. наприклад: боївóї, сірéневий .

У суффиксах -лів- -чив-. похідних від -ів-. пишеться і. наприклад: турботливий, зарозумілий.

  • Ненаголошені суфікси -ов-, -оват-, -овит- пишуться після твердих приголосних, -ев-, -еват-, -евит- – після м’яких приголосних, після шиплячих ц. Наприклад:

    а) ділової, червонуватий, обдарований ;

    б) вічовий, синюватий, глянцевитый, Баренцове море .

    Примітка Про написанні о е суффиксах прикметників після шиплячих ц &секти 35 і 36.

  • прикметників на -чий. утворених від іменників на -шка. перед ч в безударному положенні пишеться е. під наголосом – а. наприклад: ляжýшечий – лягушáчий, кóшечий – кошáчий.
  • Розрізняється написання приголосних перед суфіксом -ат- у прикметників типу дощана – веснянкуватий; буква щ пишеться в тих випадках, коли позначуваний нею звук цілком відноситься до однієї значущої частини слова (морфеме): дошка barli-а – дощ-ат-ий (ск чергується з щ ; пор. віск – вощ-ан-ой, плоск-ий – площ-е ). Якщо до виробляє основі перед суфіксом — стоять літери зд, с, ст, ш , то вони зберігаються, а чергується з ч. веснянок-к-а – веснянок-чат-ий, брус-ок – брус-чат-ий, борозен-к-а, борозен-чат-ий (пор. рез-к-ий – рез-ч-е, хлест-к-ий – хлест-ч-е ).
  • Перед суфіксом -чат- кінцева приголосна ц основи замінюється т. наприклад: крупиць-а – крупит-чат-ий, вій-а – реснит-чат-ий, черепиця – черепит-чат-ий.
  • Кінцеві приголосні д т основи перед суфіксом -ск- зберігаються, наприклад: Волгоград – волгоградський, флот – флотський .

    Після кінцевих приголосних . ч ц основи суфікс -ск- спрощується -. причому ч основи змінюються на ц. наприклад: батрак – батрацький, ткач – ткацький, німець – німецький. Деякі прикметники зберігають перед ск приголосні ч. наприклад: узбек – узбецький, таджик – таджицький, Углич – углицький .

    У прикметників, утворених від географічних назв з основою, кінчається на ц. пишеться:

    а) -ц-ський. якщо перед ц стоїть приголосна (крім ц ), наприклад: Констанца – констанцький, Пфальц – пфальцського ;

    б) -ц-кий. якщо перед ц стоїть голосна, наприклад: Єлець – єлецький (винятки: Грац – грацский, Мец – мецский );

    в) -цц-кий. якщо перед ц варто теж ц. наприклад: Ніцца – ніццький.

  • З суфіксом -ск- пишуться відносні прикметники (вони не утворюють короткої форми): черкес – черкеський, Кавказ – кавказький, з суфіксом — – якісні прикметники (вони утворюють коротку форму): в’язкий (в’язок), низький (низький).

    Якщо основа іменника закінчується на з попередньої приголосної, то перед суфіксом -ск- один зазвичай опускається, наприклад: Реймс – реймский, Уельс – уельський (але: Гельсінгфорс – гельсингфорсский, Таммерфорс – таммерфорсский, Даугавпілс – даугавпілський ).

    Якщо основа закінчується на сс. то перед суфіксом -ск- один опускається, так як в російській мові три однакові приголосні підряд не пишуться (пор. &секти 31, п. 1, примітка 4 ), наприклад: Одеса – одеський, Черкаси – черкаський .

    Якщо основа іншомовного слова закінчується на ск. то перед суфіксом -ск- » перша опускається, наприклад: Дамаск – дамаський, Сан-Франциско – сан-франциський, этруск – етруська (але: баск – басків ).

    Російські географічні назви на ск утворюють прикметники без допомогою суфікса -ск-. наприклад: Мінськ – мінський, Спаськ – спаський .

    Примітка 1. В словах бордоський, тартуський і т. п. пишеться одне . так як виробляє основа не закінчується на (Бордо, Тарту ).

    Примітка 2. Про збереження подвійних приголосних перед суфіксами (у словах типу сорбоннський ) і винятки з правила див. &секти 9, п. 4.

  • Якщо основа іменника закінчується на -нь -рь. то перед суфіксом -ск- буква ь не пишеться, наприклад: кінь – кінський, звір – звірячий, Рязань – рязанський, Сибір – сибірський .

    Винятки: 1) прикметники, утворені від назв місяців: червневий, вересневий, жовтневий, листопадовий, грудневий (але: січневий ), а також вираз цілісінький день ;

    2) прикметники, утворені від деяких іншомовних географічних найменувань: куэнь-луньский, сичуанський, тайванський, тянь-шаньском, уханьский, гданський.

  • У прикметників, утворених від основ на к, ц, ч. перед суфіксом -н- пишеться ч , наприклад: шпак – скворечный, нудьга – нудний, дача – дачний .

    У прикметників від основ на х перед суфіксом -н- пишеться ш. наприклад: метушня – метушливий .

    Примітка 1. Правило про написання сполучень чн в зазначених умовах поширюється і на іменники, наприклад: булочна, шпаківня, скворечня. Так само пишуться по батькові жіночі від чоловічих по батькові -ич. наприклад: Іллівна, Микитівна. Проте в деяких словах пишеться поєднання шн. наприклад: городошник (від містечка), двурушник (від рука), раешник (від раек).

    Примітка 2. Слід розрізняти лоточный, лоточник (від лоток) і лотошный, лотошник (від лото).

    Примітка 3. Однаково припустимі буденний буднишный.

  • Два н пишуться:

    а) в суффиксах -енн-. виробничий, солом’яний; -онн-. ревізійний, революційний ;

    б) на стику основи, кінчається на н. і суфікса н. іменний, сонний .

    Один н пишеться в суфіксі -ін-. зміїний, лебединий; та суффиксах -ан- (-ян-). піщаний, срібний .

    Винятки: скляний, олов’яний, дерев’яний .

    Примітка 1. Прикметники багряний, пряний, п’яний, рдяный, рум’яний, вітряний (але: безвітряний ), зелений, юний, свинячий пишуться з одним н.

    Примітка 2. З одним або двома н пишуться також іменники, утворені від відповідних основ, наприклад:

    а) дровянік, конопляник, нафтовик, піщаник, серебряник (майстер); срібник (монета), безсрібник; готель ;

    б) гривеник, дружинник, іменинник, малинник, шахрай, племінник, мандрівник, родич, горобинник, прихильник; кіннота, модрина .

    Примітка 3. Слід розрізняти прикметники:

    а) масляний (для масла, масла, олії), наприклад: масляний вимикач, масляна лампа, масляний насос, масляна пляма, олійна фарба ;

    б) олійний (замурзаний, просочений, змащене маслом), наприклад: масні руки, масляний каша, масляний млинець; в переносному значенні: масні очі;: масляний тиждень – масляна.

    Примітка 4. Слід розрізняти прикметники:

    а) вітряний: вітряний день, вітряний людина ;

    б) вітряної: вітряної двигун ;

    в) вітряний: вітряна віспа.

  • Розрізняються прикметники на -інській -енский (неударяемые).

    1) На -інській закінчуються прикметники:

    а) якщо від відповідних іменників можливе утворення присвійних прикметників на -ін , наприклад: Аннинский (Аннине), Маріїнський (Маріїної), сестринський (сестрин) ;

    б) якщо вони утворені від географічних назв -і (-и) , наприклад: митіщинській (Митищі), сочинський (Сочі),: лівенський (від Лівни. оскільки прикметник утворено від іменника з побіжним е в основі); роменський (від Ромни. на тій самій підставі);

    в) якщо вони утворені від географічних назв -а (-я). наприклад: ельнинский (Єльня), охтінском (Охта), ялтинський (Ялта) ; однак за традицією пишеться пензенский (хоча Пенза ), пресненський (хоча Пресня ) та нек. ін. але: коломенський, песоченский (побіжне е в основі).

    2) На -енский закінчуються прикметники, утворені за іншого типу, наприклад: фрунзенський (Фрунзе), грозненський (Грозний), зареченський (Заріччя) ; зокрема, якщо вони утворені від іменників з побіжним е в основі (див. підпункт 1, б і в).

  • Ваші зауваження, побажання

    Короткий опис статті: прикметники на

    Джерело: Довідник з правопису та стилістики | Орфографія | VIII. Правопис імен прикметників

    Також ви можете прочитати